Як корпорації маніпулюють дослідженнями та дискредитують вчених
Секрети

Як корпорації маніпулюють дослідженнями та дискредитують вчених

Share Button

Сучасна індустрія давно зіпсувала наш світ, перетворивши науково обґрунтовані докази в науково обґрунтовану пропаганду. Щоб приховати надходження грошей на різні «наукові» дослідження, від зацікавлених в певних результатах корпораціях, університети старанно «відмивають» гроші за допомогою різних фондів.

Негативні результати, чомусь, лишаються неопублікованими, а процес рецензування галузевими вченими відбувається дуже мляво і вибірково і, зазвичай, застосовується лише до досліджень, результати яких ретельно впорядковані (вченими, які працюють на корпорації). Засоби масової інформації, щедро проплачені, з радістю повідають нам, що «наукою підтверджено» ті чи інші дані, які вигідні саме корпораціям.

Конфлікт інтересів

Необроблені дані досліджень тримаються в таємниці, якщо їх результати вступають в конфлікт інтересів та не співпадають з бажаними.

Це вже давно не таємниця, що наукові дослідження часто відбуваються на кошти великих корпорацій. Наковці, зазвичай, стверджують, що така підтримка дозволяє їм залучити інноваційні технології, зробити дослідження більш повноцінними та не впливає на результати. Корпорації стверджують, що ні в якому разі не впливають на науковий процес.

Syngenta ніколи не тисне на науковців для отримання бажаних висновків та вітає чесні та неупереджені результати будь-яких досліджень, які відбуваються за кошти корпорації

– Luke Gibbs, речник великої транснаціональної корпорації Syngenta для The New York Times

Проте доктор філософії Джеймс Крессвелл з університету Эксетер, що займається дослідженням екології запилення, стверджує дещо інше. Він відверто розповідає The New York Times про свої відношення з гігантом, що виробляє пестициди, а саме: спонсоровані Syngenta дослідження про те, що саме спричиняє загибель бджолиних колоній.

Отримавши доступ до результатів, начебто, незалежних досліджень проведених коштом корпорації, він швидко з’ясував негативний ефект цих, начебто, партнерських відносин. «Менше за все я хотів спати в одному ліжку з Syngenta», – розповідає він The New York Times.

Університети тиснуть на дослідників, щоб отримати гроші корпорацій

Знайомство Крессвелла зі світом, проведених на кошти корпорацій досліджень почалося з його власного дослідження, стосовно впливу неонікотиноїдних пестицидів на загибель бджіл.

Хімікати, які виробляють такі гігантські корпорації як Bayer та Syngenta, призводять до загибелі бджіл, найпаче бджіл медоносних та джмелів (хоча є й дані про вплив вищезгаданих хімікалій на зменшення популяції і диких бджіл). 2002 року Крессвелл отримав спокусливу пропозицію від Syngenta на фінансування майбутнього дослідження про зв’язок між смертю бджіл та використанням хімікатів.

Дуже скоро у Джеймса з’явилось відчуття, що йому буде дуже важко відмовитись від такої пропозиції. «Керівництво університету чинило на мене безпрецедентний тиск, тільки аби я погодився взяти гроші,» – розповідає Крессвелл для The New York Times. «Це було щось на зразок, ніби Ви працюєте комівояжером, але перед відправленням в місцевість де найкраще продається Ваш товар, Ви заявляєте Вашому босу, що Ви туди не поїдете. Ви ж розумієте, що так дуже важко вчинити».

Речник університету Эксетер каже, що 15% наукових досліджень в Британії відбуваються за кошти корпорацій, які виступають тільки, як спонсори, і не мають жодного стосунку до незалежного аналізу.

У випадку з Джеймсом, він разом з Syngenta погодилися розпочати дослідження стосовно 8 ймовірних причин смерті бджіл, включаючи таку хворобу як вароатоз, яка розповсюджується кліщем Varroa. Виробники пестицидів у всіх бідах винили саме кліща, хоча дослідження Крессвелла не підтвердили такий зв’язок.

Маніпуляція результатами для потреб промисловості

Коли Джеймс переслав результати до Syngenta, вони запропонували йому змінити підхід до досліджень, та поставили конкретні завдання. А саме: брати до уваги дані лише з певних країн в Європі, а не з усього світу.

Як тільки змінились параметри дослідження, відразу змінились і результати. Для Джеймса це стало наглядним прикладом, як легко можна маніпулювати результатами наукових досліджень для потреб замовника, що, до речі, постійно відбувається в дослідженнях на замовлення фармацевтичних компаній.

Британський медичний журнал (Англ. British Medical Journal), навіть опублікував жартівливе есе «Повія – Як досягти позитивного результату не вдаючись до брехні та побороти правду (Англ. HARLOT — How to Achieve Positive Results Without Actually Lying to Overcome the Truth),» – яка дотепно пояснила, як корпорації легко досягають потрібного їм результату:

«Ви просто паруєте нові ліки з тими, про які достеменно відомо, що вони працюють добре. Таким простим методом можна приховати те, що нові ліки не достатньо дієві, чи мають побічні ефекти.
Застосовується безпідставне скорочення випробування. Виробники ліків, інколи, закінчують клінічні випробування, коли в них є підстави вірити, що вони вже з’ясували побічні ефекти чи нестачу ефективності, або ж, якщо їм здається, що випробування пішло хибним шляхом – вони його припиняють.
Тестування, зазвичай, проводиться в маленьких групах. Дослідники, які займаються перевіркою лікарських препаратів, підтверджують, що дослідження проводяться не достатньо повноцінно, щоб показати різницю поміж конкуруючими ліками. Також використовується техніка множинних кінцевих результатів дослідження, при якій вибираються тільки ті результати, які влаштовують замовника. Також поширений метод вибіркового використання отриманих даних, де, знову ж таки, беруться тільки сприятливі для замовника результати».

Корпорації дискредитують науковців, які проводять несприятливі для них дослідження

Деякі вчені радо використовують співпрацю з корпораціями для власних досліджень. Серед них Джеймс В. Сімпкінс (James W. Simpkins, Ph.D.) – професор Університету Західної Вірджинії та директор Center for Basic and Translational Stroke Research. Сімпкінс провів для Syngenta дослідження щодо гербіциду атразин.

Управління з охорони навколишнього середовища США (Англ. U.S. Environmental Protection Agency (EPA)) посилається на дослідження професора Tyrone Hayes, інтеграційного біолога Університет Каліфорнії (Берклі), який обґрунтував, що атразин робить жабам хімічну кастрацію, внаслідок якої, самці перетворюються на самиць.

Hayes робив це дослідження для Novartis, яка, після злиття з Zeneca стала Syngenta. Але змушений був розірвати контракт після того, як корпорація відмовилась опублікувати дані досліджень.

Після цього, він почав незалежне розслідування з даного випадку, результати якого були опубліковані згодом, і яке довело, що пестицид атразин спричиняє гермафродитизм серед жаб. Як тільки результати були опубліковані, Syngenta спробувала дискредитувати Хейза.

В той же час Syngenta використовувала результати досліджень Сімпкінса, які він робив у співавторстві з Хейзом, щоб довести, що атразин – безпечний.

На додаток до повністю сплачених досліджень, Сімпкінс отримує $250 за годину від Сингента за консультації, згідно з інформації видання The New York Times, після запиту згідно Закону про свободу інформації.

Також, Сингента дарує $30.000 Університету Західної Вірджинії на дослідження Сімпкінса.

Як Університетські фонди приховують зацікавленість корпорацій

Недержавні фонди, зазвичай, існують для збору коштів для інститутів чи окремих осіб з метою наукових чи будь-яких інших досліджень. Спонсори воліють давати гроші саме фондам, а не напряму університетам, і саме фонди представляють зацікавленість спонсорів.

Також важливо знати, що часто такі організації тримають ім’я жертводавця, для захисту його інтересів, в таємниці. Це дає корпораціям прекрасні можливості для оплати різноманітних досліджень не привертаючи при цьому уваги до себе.

Недержавний інститут The James G. Martin Center for Academic Renewal з Північної Кароліни, США, відзначає, що приховування джерел надходження коштів є звичною практикою для багатьох фондів.

Важко отримати допуск до даних взаємовідносин фондів та університетів: до витрат, до виплат, до винагород. Документація, зазвичай, недоступна. Це дозволяє корпораціям легко налагоджувати взаємовигідні відносини з університетами та отримувати необхідні результати досліджень.

Це схоже на одне з найбільших недомовлених шахрайств в США. Репутація співпраці з фондами повністю заплямована… Це просто зручний метод приховати «брудні» гроші

– Професор David Cuillier, директор University of Arizona School of Journalism

Девід стверджує, що співпраця з фондами дозволяє замовчувати небажані та незручні результати досліджень. Сприяє цьому й те, що фонди, переважно, не підпадають під дію закону про державний реєстр в США, що дозволяє легко приховувати небажану інформацію.

Як причину такої конспірації, університети та фундації, зазвичай, називають бажання залучати якомога більше коштів на наукові проекти і утримання імен донорів в таємниці, якраз, цьому і сприяє. Хоча при цьому й не враховуються інтереси громадськості.

Інформація про те, як спонсорські гроші впливають на публічні фонди, – першочергова потреба для громадськості… Це виглядає досить дивно, але університети стверджують, що вони будуть не в змозі зібрати необхідні гроші, якщо не зможуть тримати імена жертводавців в таємниці. Інакше, звісно ж, вони б відчеканили імена спонсорів метровим літерами на фасадах корпусів!

– Frank LoMonte, виконавчий директор Student Press Law Center

Угода про конфіденційність змушує мовчати дослідників

Ще одне знаряддя, щоб контролювати дослідників – це угода про конфіденційність. Попередник Syngenta, компанія Ciba-Geigy мала такого штибу угоду зі Швейцарським сільськогосподарським дослідницьким центром Agroscope.

То ж, коли доктор Анжеліка Хільбек (Angelika Hilbeck, Ph.D.) знайшла проблему з генетично модифікованою кукурудзою (зокрема її токсичність по відношенню до такої корисної комахи як золотоочка, яка їсть багато шкідників), корпорація наказала тримати результат в таємниці. Тим не менше, Хільбек опублікувала результати і, як результат, її угода з Agroscope не була поновлена.

«Доктор Хільбек продовжувала тривалий час працювала дослідником в університеті та досягла значних успіхів в Agroscope. Разом з Jörg Romeis, (Ph.D.), науковцем, який працював на Bayer, вона проводили дослідження для Syngenta, DuPont та інших корпорацій. Після того, як Romeis став керівником групи по дослідженню біологічної безпеки при Agroscope, він витратив немало часу та сил намагаючись викрити роботи Хільбек.» – The New York Times.

Дослідження з біотехнологій в США фінансово пов’язані з біотехнологічною індустрією

Навіть державні комісії незахищені від промислового тиску. Насправді, вони пріоритетна ціль при конфлікті інтересів. Останній скандал втягнув комісію, яка вивчала біотехнології, від яких очікували поради для Національної академії наук, техніки та медицини (National Academies of Sciences, Engineering and Medicine) яка підготовлює правила управління для уряду США. Із 13 членів комісії, сім мали конфлікт інтересів при розгляді цієї справи.

Здорове харчування знаходиться під значним впливом проплачених корпораціями досліджень

Щупальці досліджень, коштом корпорацій, глибоко проникли і в наше харчування. Гері Тоубес (Gary Taubes) провів власне дослідження, результати якого він опублікував в книзі «Справа проти цукру (The Case Against Sugar)», де він детально описує, як виробники харчування маніпулюють дослідженнями для власних потреб. В результаті таких маніпуляцій цукор стає основою практично всіх основних американських дієт.

Вже давно не секрет, що вживання цукру може призвести до ожиріння, діабету та деяких інших хронічних захворювань. У відповідь Цукрова асоціація США разом з великими компаніями цукрової промисловості почали фінансування досліджень про користь цукру, та, в той же час, кампанію по дискредитації досліджень та дослідників, які показують його шкоду.

Дослідження, що тривали протягом десятиліть, беззаперечно довели, що вживання цукру шкідливе для Вашого здоров’я, а також те, що цукрова промисловість, щорічно витрачає немалі гроші на брехливі дослідження, які представляють цукор, як важливу, для людського організму, їжу.

Цих зусиль було достатньо, щоб Управління продовольства й медикаментів (Food and Drug Administration (FDA)) 1977 та 1986 року зробило офіційне повідомлення та визнало, що цукор спричиняє різноманітні захворювання. Також така інформація була внесена до першого державного довідника «Дієтичні рекомендації», виданого 1980 року

– The Wall Street Journal

Доки наукові дослідження знаходяться далеко від науки та на службі великих корпорацій, не варто сподіватись почути правду. Не важливо, це цукор, чи пестициди, чи біотехнології. Незважаючи на такі прикрі факти, проспонсоровані корпораціями дослідження будуть тривати й далі, і саме їх результати будуть дороговказом для тих же самих корпорацій.

Коментарі