Йога чи фізична культура?
Йога Фітнес

Фітнес vs. Йога

Share Button

Існує чимало систем фізичної культури, призначених для розвитку м’язів. Сучасні системи здебільшого розвивають їх механічними рухами та вправами. Йогівські ж вправи не тільки розвивають тіло, але й розширюють ментальні здібності. Крім того, йогин вчиться володіти м’язами свого організму.

Основна різниця

Основна різниця між йогівськими вправами та звичайною фізичною культурою полягає в тому, що фізична культура надає великого значення інтенсивним рухам тіла, тоді як йогівські вправи протистоять таким рухам, оскільки при них в тканинах м’язів виробляється велика кількість молочної кислоти і цим самим спричиняється втома. Дія цієї кислоти і втома, яку вона зумовлює, нейтралізується основами, що містяться в тканинах м’язів, а також за допомогою вдихання кисню.

Цією теорією і керуються сучасники. Вони намагаються збільшити поглинання кисню, щоб послабити втому під час тренування. Хоча їхня теорія виглядає досить логічно, засновники йогівської системи вже століття тому володіли знаннями, які перевершили всі сучасні теорії.

Розвиток м’язів тіла не обов’язково свідчить про здорове тіло, як це прийнято вважати в сучасному суспільстві. Здоров’я – це такий стан, коли всі органи працюють досконало під умілим контролем розуму. Можна також сказати, що здоров’я — це функціональний стан організму людини, який забезпечує тривалість життя, фізичну та розумову працездатність, достатньо високий рівень самопочуття.

Навантаженням на серце

Раптові рухи м’язів супроводжуються великим навантаженням на серце. Вуглекислий газ та інші метаболіти утворюються активними м’язами. Надлишок цих речовин примушує серце битися сильніше. Таким чином, під впливом вправ виробляється власний серцевий збудник. Під час вправ до серця надходить більше крові, ніж під час відпочинку.

Старлінговий закон серця

Це пояснюється збільшенням припливу венозної крові, зумовленим скороченням скелетних м’язів. Тиск на судини з боку м’язів, що скорочуються, стимулює подачу крові вперед, а венозні клапани не дають їй текти назад. Кров мусить плинути до серця, внаслідок чого серце наповнюється і його волокна розтягуються. Коли волокна розтягнені, то дуже скорочуються, серце сильніше б’ється і викачує більше крові. Потужніше скорочення, спричинене скороченням м’язів, відкрив фізіолог Старлінг, і тому воно називається Старлінговим законом серця.

Головною метою вправ є збільшення кровообігу та поглинання кисню. Цього можна досягти простими рухами хребетного стовпа та різними суглобами тіла в поєднанні з глибоким диханням, але без інтенсивного руху м’язів.

Оскільки ці вправи призначені для збільшення кровообігу завдяки рухам скелетних м’язів та пожвавлення поглинання кисню, то розгляньмо функції м’язів під час виконання інтенсивних і помірних вправ.

Інтенсивні вправи

Під час скорочення м’язів глікоген перетворюється на молочну кислоту, вивільняючи додаткову енергію. Ця енергія витрачається на перетворення неорганічних фосфатів у органічні або органічні сполуки. П’ята частина молочної кислоти, що утворилася, оксидується на вуглекислоту та воду, причому знову ж таки вивільнюється енергія. Остання порція енергії йде на перетворення глікогену із залишених 4/5 кислоти.

Втома виникає тому, що до м’язів не надходить достатня кількість кисню, необхідного для оксидування відповідної кількості утвореної молочної кислоти. Коли останньої накопичиться надто багато, м’язи тимчасово втрачають здатність скорочуватися.

Під час напружених вправ, наприклад, ми не можемо, – хоча дихання стає глибшим і швидшим, – вдихати достатню кількість кисню, яка б задовольняла потреби в ньому м’язів. Виникає кисневий голод. Цей голод – різниця між тією кількістю кисню, яка потрібна діючим м’язам, і тією, яка насправді є. Тому, ми по закінченню комплексу вправ, все ще продовжуємо дихати глибше і швидше, ніж звичайно.

Йогівські вправи

Що ж робиться під час виконання помірних вправ?

Разом з їх початком скелетні м’язи стають активнішими. Відбувається цілий ряд процесів, які збільшують приплив крові, що несе до м’язів підвищений запас кисню та пального. Якщо м’язова активність підвищується, то збільшується м’язовий метаболізм. Пожвавлення метаболізму супроводжується підвищеною теплопродукцією.

Зігрівання м’язів знижує їхню в’язкість, підвищує ефективність роботи, яку вони виконують. Температура тіла помітно не підвищується. Залишаючи м’язи, зігріта кров доходить до центру в гіпоталамусі, який знижує температуру. Рефлекторне розширення шкірних судин сприяє тепловіддачі й цим самим урівноважує процес теплотворення.

Підвищений м’язовий метаболізм

Підвищений м’язовий метаболізм – це й підвищення продукції вуглекислоти, що виникає внаслідок інтенсивного окислення глюкози. Вуглекислота проникає до менших кровоносних судин м’язових волокон і спричинює розслаблення їх стінок, що сприяє поліпшенню кровообігу в скелетних м’язах.

Збільшена кількість вуглекислоти крові не тільки стимулює локальну дію, але й допомагає нормалізувати реакцію системи кровообігу та дихальної системи. Надійшовши до серця, вуглекислота безпосередньо стимулює серцевий м’яз. При потужнішому скороченні серця за один раз виштовхується більший об’єм крові.

Вуглекислота, яка міститься в крові, проходячи через мозок, безпосередньо стимулює центр дихання. У свою чергу, це підвищує частоту імпульсів, які він ритмічно випускає. Імпульси, що досягають діафрагми та міжреберних м’язів, зумовлюють їх скорочення. У такий спосіб дихання стає глибшим.

При стимулюванні вазоконстрикторного центру імпульси передаються через нерви до дрібних артерій черевної порожнини. Внаслідок стискання багатьох дрібних артерій черевної порожнини значно збільшується периферична опірність і піднімається загальний кров’яний тиск. Завдяки стисканню цих судин, кров перерозподіляється від черевних органів до скелетних м’язів, судини яких розширені.

Скорочуючись, скелетні м’язи сильніше натискають на вени, й таким чином допомагають швидше відкачати кров назад до серця. Дихальний “насос” теж цьому сприяє: глибоке дихання характеризується збільшенням кількості коливань м’язів як грудної, так і черевної порожнини. Поперемінне розширення та стискання великих вен у цих порожнинах супроводжується надходження до серця більшого об’єму крові і зміцнення його м’язів.

Під тиском крові розширюється серцевий м’яз, збільшується сила його скорочення, а, отже, й продуктивність. Швидкий темп серцебиття й сильніше скорочення серцевого м’яза сприяють збільшенню продуктивності, викликаючи таким чином підвищення кров’яного тиску. При глибокому диханні краще вентилюються легені. Разом з видихуваним повітрям виводиться значна кількість вуглекислоти, і вона не накопичується в крові. Надмірна кількість вуглекислоти призводить до зменшення pH крові.

Кріпатура

Під час виконання вправ у м’язах окислюється більше глюкози внаслідок підвищення в них температури. Це супроводжується зниженням концентрації глюкози в крові. Оскільки рівень глюкози в крові врівноважується кількістю глікогену в печінці, то зменшення в крові концентрації глюкози призводить до розпаду глікогену на глюкозу, яка надходить в кров.

Оскільки м’язи забирають з крові більше глюкози, то більше її видаляється із печінки. Деяка частина молочної кислоти, що утворилася внаслідок розладу глюкози, також потрапляє в кров, заноситься в печінку і там перетворюється на глікоген. Отже, м’язи забезпечуються пальним за допомогою відповідного механізму.

При помірному виконанні вправ постачання кисню відбувається рівномірно з його витратами, тому не виникає кисневого голоду. Єдиним нез’ясованим процесом є виснаження запасів вуглецю та збільшення потреби в протеїні для відповідних клітин, що розпалися в процесі життєдіяльності.

Ментальне та емоційне пожвавлення

Під час підготовки до виконання напружених вправ, звичайно, виникає ментальне та емоційне пожвавлення. Спогади та емоції, одержані за рахунок попереднього досвіду, особливо тоді, коли вправи ускладнювались тими чи іншими елементами змагання, стимулюючи нервову систему. Це допомагає підготувати тіло до тих вимог, які незабаром перед ним постануть. Ці суб’єктивні відчуття можуть автоматично зумовити прискорення пульсу, дихання, а у деяких випадках – й розширення зіниць.

Багато змін, про які вже згадувалося при описі помірних вправ, відбувається й під час виконання вправ напружених. Часом здається, що їх там навіть більше. Але якщо й тут помітна деяка різниця, то це більше стосується ступеня, а не роду. Биття серця швидше, тиск крові вищий, дихання глибше та й кровообіг інтенсивніший, ніж під час виконання помірних вправ.

Адреналін

Адреналін може виділитися з кіркової речовини надниркової залози й стимулювати дихання та обмін. Навіть тоді, коли селезінка скорочується й у кров надходять червоні кров’яні тільця (еритроцити), м’язи не можуть забезпечуватись достатньою кількістю кисню. Через це молочна кислота нагромаджується в м’язах і крові. Без достатньої для відновлення попереднього стану кількості кисню настає втома. Існує певний ліміт кисневого боргу, який може відчути та чи інша людина. Тому йогину й рекомендують повільні вправи.

Коментарі