Як виховати добру дитину
Батьківство

Як виховати добру дитину

Share Button

Всі ми хочемо, щоб наші діти виросли добрими людьми. Проте, досить часто сам процес дорослішання та становлення доброти не можливо простежити. Доктор Робін Берман, експерт з батьківства та авторка книги «Permission to Parent: How to Raise Your Child with Love and Limits» дає свої поради щодо різних аспектів дитячої поведінки, включаючи нарцисизм та наше бажання для наших дітей бути щасливими.

За словами Берман: «Доброта – це не та якість, з якою ми народжуємось. Це те, чого ми навчилися». У цій статті ми наводимо поради лікарки Берман для дітей та їх батьків щодо того, що дійсно має значення – виховання доброти з добротою.

Вас треба навчити ненавидіти і боятися.
Ми будемо постійно про це шепотіти.
Вчися добре, доки ще не пізно:
Аж поки тобі треба буде до школи іти.
Вас треба всіх гарненько навчити
ненавидіти всіх, кого не любимо ми,

– композитор Річард Роджерс та поет Оскар Хаммерштайн (Rodgers and Hammerstein «You’ve got to be taught to hate and fear», 1949.

Проте, у кожної медалі є й зворотній бік. Якщо ненависті вчать, то й любові, доброті та повазі до інших варто вчити. Світу потрібна ця доброта саме у цей момент. За останнє століття, у зв’язку з багатьма подіями в історії та просто шаленого технологічно-інформаційної революції, ми, батьки, загубили свій шлях у світ добра.

Гарвардський університет проводив опитування серед 10,000 студентів, в якому просили розставити пріоритети між добротою, щастям та персональними досягненнями. Й не дивно, що досягнення опинилися на першому місці, а доброта на останньому. Здивувало вчених те, що діти були певними, що їхні батьки зробили б такий самий вибір.

На чому ми насправді концентруємось?

Оцінки, спортивні та творчі досягнення, звісно ж, важать, проте, погодьтеся, виростити дитину доброю – набагато важливіше. А от, якщо ми витрачаємо купу часу на вирішення часто непотрібних в житті математичних завдань, свердлимо дітей за оцінки та ставимо у приклад сусідську дівчинку, яка вже у свої 12 років заробила собі на 7-й айфон, то тоді постає питання: «А які ж пріоритети у нас? І чому?».

Швидше за все Ви не зможете виростити ще одного майстра Гарварду чи зірку українського футболу. Проте, багато батьків все одно витрачають купу грошей на репетиторів та вчителів, зовсім лишаючи поза увагою основні людські якості: доброта, повага до інших, співчуття.

Є три значущі якості, яким батьки можуть сприяти:

  • зв’язок дитини з батьками
  • характер дитини
  • здатність діяти з добротою.

Проте любов та доброта – це якості, яким потрібно вчити та практикувати у реальності. Запитайте свою дитину за обіднім столом: «Що ти зробив доброго сьогодні? За що ти вдячний?». Це послання відрізняється від нашого звичайного: «Як твої справи у школі?» чи «Що ти отримав з математики?»

А якщо Ви пліткуєте за обіднім столом, то яку модель виховання Ви пропонуєте своїм дітям? Про яку доброту йде мова? Також на виховання доброти та поваги впливає й те, як Ви звертаєтеся та спілкуєтеся зі своїм чоловіком або дружиною, як називаєте дітей та чи поважаєте Ви себе.

Школа любові

Ваш дім — це ідеальне місце любові. Саме тут ми починаємо формувати дитячу самооцінку та гідність через мову та тон, які ми вживаємо. І не так вже й важливо, чи це по відношенню до дітей чи партнера, або бабусь з дідусями. Всі розмови стають саундтреками у дитячій голові.

Діти мають біонічні вуха та очі. Вони ВСЕ бачать та ВСЕ чують. Тому використання таких виразів як “поганий хлопець” чи “погана дівчинка”, “лінько” чи “всього боїться” має свої відповідні наслідки. А фразу “тобі має бути соромно!” та “Що за нечемний хлопець?!” варто замінити на позитивні твердження, що спонукатимуть дитину до формування інших психологічних якостей. Чому б не сказати: “Ми всі робимо помилки. Чому б тобі не повчитися з цієї ситуації?” або “Якщо б тобі дали шанс, щоб ти зробив інакше наступного разу?”. Зробіть це грою. Для себе. Для дитини. Для партнера.

Не варто недооцінювати силу слів. Слова можуть надихнути або загасити бажання. Якщо, наприклад, Ви хочете навчити свою дитину не переривати на пів слові, то можете сказати : “Зачекай на паузу. В розмові обов’язково буде пауза. Тоді вже говори”. Це набагато ефективніше, ніж наше звичайне “Не лізь в розмову. Не перебивай!” чи “Замовкни!”. Так і одне й інше висловлювання націлене на той самий результат, проте перший варіант наповнений розумінням, дипломатичністю та любов’ю. А такий підхід навчить дітей бути почутими та зрозумілими у майбутньому. Повірте.

Це ще не все, про що говорить Доктор Берман щодо виховання доброти у наших дітях. У продовженні статті Ви дізнаєтесь, як не кричати на дітей та підкреслювати важливість доброти і характеру. Слідкуйте.

Далі буде!

Коментарі