Як розмовляти зі своїм малюком
Батьківство

Як розмовляти зі своїм малюком

Share Button

Ви граєте в «ку-ку» зі своїм малюком. Ви розмовляєте з ним, коли змінюєте підгузки, видаючи різноманітні звуки та продовжуючи гру. Ви співаєте малюкові, коли заколисуєте до сну. А коли дитина щасливо починає белькотати, Ви повторюєте все те, що почули від свого маленького чада.

Це весело, звичайно ж, та має вирішальне значення для розвитку Вашої дитини.

Мозок маленької людини активно всмоктує всі почуті звуки, тони й мову, яку дитя використає, промовляючи свої перші слова. Оточення грає роль. Мати відіграє найважливішу роль. Діти, чиї батьки частіше спілкуються та розмовляють з ними, формують сильніші навички спілкування, ніж діти, чиї батьки цього не роблять.

Кожна мати, мабуть, співала малечі: «Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло кота…».

Найкращий та найбільш природній спосіб промовляти до Вашого новонародженого немовляти: співати

Якщо ж у звичайних розмовах та буденних справах, то краще – проспівувати голосні звуки або протягувати їх. «Ти хоочеш цю іграашку?» чи «Щооо ти зараз хооочеш?». Це і є дитяча розмова, яка найбільш сприяє розмовному розвитку малечі. Бо ж голосні звуки – природні звуки, які найлегше вловити та вимовити.

Як мовлення сприяє розвитку дитячого мозку?

Немовлята більш уважні та реагують з більшою радістю саме до дитячого мовлення, ніж до звичайного монологу дорослого. Грайливий та емоційно забарвлений тон Вашого голосу активує певні ділянки мозку дитини.

Науково доведено, що мозок розвивається на 80% у перші три роки дитячого життя. Об’єм мозку збільшується, формуючи нові зв’язки для мислительної діяльності, навчання та обробки інформації. Ці зв’язки називають синапсами, які у перші кілька років розвиваються з неймовірною швидкістю.

Коли дорослий говорить до малюка, ці синапси активуються у тому відділі мозку, що відповідає за мовлення. Чим більше слів дитина чує, тим міцніші ці зв’язки. Ці процеси не лише значно сприятимуть розвиткові мови Вашого малюка, а й впливатимуть у майбутньому на загальну здатність до навчання.

Немовлята, до яких більше говорять емоційно забарвленою дитячою мовою до віку 2 років знають більше слів, ніж їхні ровесники.

Основи дитячого мовлення

Щоб малюк отримав якнайбільше переваг:

  • Говоріть з дитиною частіше. У говірких батьків говіркі діти.
  • Розмовляйте з Вашим малюком наодинці. Дитяче мовлення проявляє свої основні переваги саме на одинці. Коли в процес залучені лише двоє: мама чи батько та дитина. І малюк в цей час не переключає своєї уваги на інших.
  • Коли Ваш малюк намагається видати якийсь звук чи сказати щось у відповідь, не переривайте його та не відводьте погляду. Дитина має знати, що для Вас важливо її слухати.
  • Дивіться малечі в очі. Дивлячись прямо у вічі, діти краще відповідають на мову.
  • Не включайте або ж значно обмежте телебачення та радіо. Для дитини це може бути забагато і викликати зворотній ефект.

Дитині важливо бачити Вашу артикуляцію, тобто ЯК саме Ви вимовляєте звуки. Телебачення цього не дає: дитина сприймає його як картинку, а не як живий об’єкт. До того ж , вже перші слова дитини будуть чіткими та зрозумілими не лише батькам, а й присутнім. Дітям, яким змалечку спілкування замінюють мультиками, говорять дуже не чітко й часто незрозуміло. Можуть потребувати послуг логопеда.

Не сюсюкайтесь з малюком. Говоріть дорослою доступною мовою. Ваша дитина має чути, як звучать слова у дорослому мовленні.

Дитина росте й розвивається. І Ваше до неї мовлення теж має розвиватися й ускладнюватися.

Від 1 до 3 місяців

Немовля спілкується з Вами за допомогою плачу, посмішок, лепету та белькотіння. Дитина також слухає Вас: малюк робить певні рухи чи реагує певним чином на Ваші слова. Поспостерігайте.

  • Говоріть, співайте, грайте в ку-ку, розповідайте маленькі віршики.
  • Оповідайте свою діяльність. Коментуйте все, що робите.
  • Куди дивиться малюк? Назвіть це і прокоментуйте.
  • Читайте.
  • Заохочуйте посмішками та сміхом, коли дитина видає звуки чи посміхається.

Десь у 2 місяці можна вже чути звуки «а» та «о». Додавайте їх між своїми словами також. Коли дитина видає звук, Ви теж маєте видати якийсь. Потім чекайте на реакцію дитини. Це дає навички діалогу.

Від 4 до 7 місяців

Дитина починає копіювати звуки, що чує. Ви почуєте, що дитина вивчає і своє мовлення теж, змінюючи силу та інтонацію голосу.

  • Використовуйте звуки, що промовляє дитина для слів. Каже: «Баа», кажіть: «Баба чи батько».
  • Розширюйте діалоги. Коли Ви говорите, вимовляйте слова повільно й чітко, наголошуйте певні з них. Наприклад, тримаючи м’ячик у руках, покажіть його дитині і запитайте: «Ти хочеш м’яч? Це м’яч». І мовчки чекайте на відповідь.
  • Ознайомлюйте маля з різними предметами таким чином. Якщо дитина дивиться на щось, вкажіть на предмет пальцем та назвіть його. А краще дайте поторкати.

Читайте дитині кожен день дитячі кольорові книжки. Називайте предмети, що дитина вже бачила та вказуйте на незнайомі.

Від 8 до 12 місяців

Дитина вже починає розуміти та вимовляти певні слова: мама, тато, ні… А до року малюк починає махати па-па, сідати, хлопати, коли Ви просите про це.

  • Продовжуйте розповідати дитині про те, що Ви та маля робите, показуйте предмети, коментуйте звуки. Якщо дитина вказує на червону машину, скажіть: «Так, це машина. Це червона машина».
  • Обов’язково називайте кожен предмет, на який вказує дитина: ложка, виделка, тарілка, машинка, м’ячик, лялька тощо.
  • Починайте знайомити дитину з частинами тіла: рука, нога, голова, палець…
  • Розповідайте віршики з діями, співайте пісеньки, супроводжуйте їх відповідними рухами.

Використовуйте лише позитивні твердження. Діти не чують частинки «не». Замість сказати: «Не йди туди!», використовуйте фразу: «Зупинись!». Слідкуйте за власним мовленням, в першу чергу.

Використовуйте лише короткі команди, щоб зупинити дитину. Дитина не почує і не зрозуміє: «Не йди туди. Це небезпечно». Кажіть коротко та ясно: «Стоп» або «Зупинись». І вже потім коротко поясніть чому.

Шановні батьки, завжди пам’ятайте, що кожна дитина індивідуальна та навчається з різною швидкістю. Не порівнюйте своє дитя з іншими, а просто робіть свою справу з любов’ю. Говоріть до дитини, будуйте діалоги, вчіть новому, поважайте дитину. А якщо Ви вже дійсно переживаєте з певного приводу, то поговоріть краще з лікарем на цю тему.

Коментарі